среда, 10 апреля 2013 г.

Якшур-Бодьяын Жон-жон фестиваль ортчиз. Со нуналэ ик "Тодьы юсь" этнофутуризмъя группа 5 ар тырмонзэ пусйиз


«Тодьы юсь» но «Жон-жон»
23 южтолэзе ёрос клубын туж тунсыко нимын фестиваль ортчиз. Фин-угор калыкъёслэн этнофутуризмъя нырысетb калыккуспо “Жон-жон” фестивальзы. Якшур-Бjдьяе со нуналэ вуылbзы трос йjспjртэм но тодмо адямиос. Юрий Лобанов (Кучыран Юри), Александр Пушин (Жон-жон Сандыр), Надежда Уткина (Гозы Нади), Светлана Кибардина, Мордовиысь “Морденс” арт-фолк группа но Ижкарысь “Валдолей” мордва калык ансамбль.

Видео-артлы сbзем фестиваль радъямын вал калыкез воксё выль искусствоен тодматон понна, кудзэ Ижкарын улbсьёс азьлогес ик адpизы ини, нош гуртоос видео-арт кылэз но трос кылылэмын jвjл. Но та фестиваль данъяз на якшурбjдьяослы туж матын луись этнофутуризмъя “Тjдьы юсь” огазеяськонэз. Соослы туэ кылдэм дырысенызы 5 ар тырмиз.
Огшоры учкисьлэн синмыныз дунъяса, соку ик вераны луэ: та аръёс токма jз ортче. Арысь аре “тjдьы юсьёс” калык азе выль номеръёс поттылbзы, пjртэм xошатсконъёсы пыриськыса, вормонъёсын бертылbзы. Ог интыын jз сылэ. Маиз туж ушъямон - соос бордазы пичиосты но кыско, 1-тb номеро нылпи садысь пиналъёсты вашкала удмурт сямъёсын тодмато, кырpаны дышето. Кивалтbсьсы Татьяна Селивёрстова туж данъяське огазеяськонэ ветлbсь  эшъёсыныз. Ольга Артемьева, Николай Вахрушев, Роман Аверкиев, Александр Дмитриев, Любовь Рылова, Ирина Исаева, Ирина Смирнова, Елена Ивакина - таос ялан син азьын, валтbсь рольёсын. Бордазы кыско ас пиналъёссэс но - Алина Селивёрстова, Женя Исаева, Света Смирнова но Настя Ивакина. Нош эшсы Юля Ершова воксё сцена вылысь уг бырылы - кырpа pуч, удмурт, англи кылъёсын! Туж таланто нылаш. Мар веранэз, “Тjдьы юсь” этнофутуризмъя огазеяськонын ваньзы ик быгатbсесь, артист лулпушоесь.
Ижкарысь но Мордовиысь артистъёс, куноос сюлмысь pечкылазы “тjдьы юсьёсты” кырpанъёсын, перформансъёсын (йjспjртэм адpытонъёс, кудъёсыз пыр художникъёс, артистъёс лулпуш малпанъёссэс, мылкыдзэс калык азе потто). Малпасько, гуртоослы тунсыко вал кылзыны, номыре валаны jз ке но луы, мордва калыклэсь кырpанъёссэ но. “Морденс” группалэн режиссёрез, Мордовиысь дано художник Андрей Алёшкин кутсконаз ик валэктbз: “Сказания предков” рок-операын возьматэмын мордва калыклэн кылдэмез, яратонэз но куректонэз, кайгыронэз но азинсконэз - котьма сярысь кырpан пыр верамын. Тbни сыxе мур пуштросэн опералэсь люкетсэ кылзыны быгатbзы  якшур-бjдьяос но.
“Тjдьы юсь” огазеяськонэз pечкылазы ёрос Администрацилэн кивалтbсезлэн воштbсез Татьяна Колесникова, клублэн кивалтbсез Ольга Протопопова, Кун Кенешысь депутатлэн Софья Широбоковалэн ёросамы юрттbсез Вероника Смирнова но “Удмурт кенеш” ёрос огазеяськонлэн тjроез Вера Вахрушева. Туж умой луысал, та pечкыланъёс борды итbськысалзы на ке гуртъёсысь вуэм делегациос. Но кыл соослы нокин но jз сёты. Лынга, Вуж Pатча, Пушкари, Xошкыт но Кекоран муниципал кылдытэтъёсысь гуртоос со нуналэ вайизы сьjразы киужъёссылэсь адpытонъёс но лачак удмурт пjрамъёс. Лыктbсь калыкез туж шулдыр пумитазы, кырpазы-эктbзы Сюровайысь “Азвесьёс”, соослы юрттbзы кекоранъёс, порвуос, лынгаос. Нош мар муген соос лыктbзы, кыxе концертэ - тросэз валаса но jз быдтэ. “Тjдьы юсь” огазеяськонлы 5 ар тырме шуыса, учкон залын гинэ тодbзы. Но фестивалез туж тунсыкъяськыса учкизы - ку бен сыxезэ адpылод на, ку бjдья сцена вылын мордва кыл чузъяськоз на? “Морденс” группалэн кырpанъёсыз зэмзэ но егитъёслы тупалогес, нош Ижкарысь “Валдолей” ансамбльлэн удмурт-pуч-мордва кылъёсын репертурарез туж матын гуртоослы. “Тjдьы юсь” огазеяськонлэсь номеръёссэ но калык шуныт пумитаз. Нош Кучыран Юрилэсь сцена вылын дауртонзэ учкисьёс воксё паймыса учкизы.
Тужгес яркыт пjрмиз фестивальлэн йылпумъянэз. Вань артистъёс, сцена вылэ потыса, огымысь кадь пjртэм куараосын кырpазы, эктbзы, бергазы. Пусъёно, таxеезлы огез но нимысьтыз jз дасяськы, ваньмыз пjрмиз шjдтэк шорысь кадь но туж pеч. Учкисьёс бертbзы гуртазы сураськем малпанъёсын, бугырскем мылкыдын, выль шjдонэн. Та фестиваль кема гинэ уз вуны. Нош “Тjдьы юсь” этнофутуризмъя огазеяськон выль но тунсыко ужъёсыныз азьланяз но шумпоттоз.
Вера ВАХРУШЕВА


Комментариев нет:

Отправить комментарий